Музичні жанри

         Музичний жанр (фр. genre — рід, вид, тип, манера) — багатозначне поняття, що характеризує класифікацію музичної творчості за родами і видами, з огляду на їх походження, умови виконання, сприймання та інші ознаки (зміст, структура, засоби виразності, склад виконавців тощо).


Класифікація жанрів 

       Існують різні способи класифікації музичних жанрів. Музикознавець Т. В. Попова пропонує класифікувати жанри за умовами їх побутування і виконання. За цією класифікацією розрізняють жанри:
  • Народної музики (музичний фольклор) 
  • Розважальної музики (в тому числі музика сучасної естради) 
  • Камерної музики (що виконується камерними ансамблями) 
  • Симфонічної музики (виконується великими оркестрами) 
  • Хорової музики (виконується хоровими колективами) 
       Театральної музики (в тому числі опери, музики до спектаклів, кінофільмів тощо)

Функції жанрів 


                Музичний жанр може мати такі функції:
  1. Комунікативні, пов'язані з організацією художнього спілкування 
  2. Семантичні, що визначають зміст художнього твору 
  3. Тектонічні (структуротворчі), що визначають побудову твору.

                Жанр 

  1. реп 
  2. поп 
  3. диско 
  4. джаз 
  5. блюз 
  6. транс 

      Реп (англ. rap, rapping) — ритмічний речитатив, зазвичай читається під музику з важким бітом. Виконавець репу називається репером, або загальнішим терміном MC.




        Реп — один з основних елементів стилю хіп-хоп-музики. Однак реп використовується не тільки в хіп-хоп музиці, але і в інших жанрах. Багато виконавців драм-н-бейс використовують реп. У рок-музиці він зустрічається в таких жанрах, як репкор, нью-метал, альтернативний рок, альтернативний реп, хардкор. Поп-музиканти та виконавці сучасного R'n'B також нерідко використовують реп у своїх композиціях.
















Поп-музика 




    Поп-му́зика (або зневажливе попса) (англ. pop music, скорочення від popular music — популярна, загальнодоступна музика) — поняття, що охоплює різноманітні стилі, жанри та напрями масового музикування. Феномен поп-музики сформувався передусім в англомовних країнах Заходу як явище молодіжної культури.











Диско 

    Ди́ско (англ. Disco) — стиль популярної танцювальної музики другої половини 1970-их років. Пісні цього напрямку характеризуються високим, часто реверберованим вокалом, рівномірним чітким ритмом, визначеним четвертними нотами в партії бас-барабану, 8-мі або 16-ті тривалості у хай-хетів, причому на слабку долю (offbeat) грає відкритий хет та синкопованою електронною басовою лінією. На відміну від року, де переважають гітари, у звучанні диско переважають клавішні, струнні та електронні музичні інструменти, які створюють соковитий акомпанемент. Як сольні інструменти використовуються переважно оркестрові інструменти (напр. флейти). Темп — від 80 до 140 ударів на хвилину. Диско властива значна кількість оркестрових п'єс.

















Джаз 

     Джаз (англ. jazz) — вид музичного мистецтва, що виник на межі XIX—XX століття в США як синтез африканської та європейської культур та отримав згодом повсюдне поширення. Характерними рисами музичної мови джазу спочатку стали імпровізація, поліритмія, заснована на синкопованих ритмах, і унікальний комплекс прийомів виконання ритмічної фактури — свінг.











Блюз 

     Блюз (англ. blues — скор. від blue devils — меланхолія, нудьга) — жанр вокального та інструментального музичного мистецтва, що належить головним чином до джазу.
Характерною особливістю блюзу є використання блюзового ладу, що включає в себе знижені V і VII щаблі (так звані «блюзові ноти»). Часто музика будується за структурою «питання — відповідь», виражена як у ліричному наповненні композиції, так і в музичному, часто побудованому на діалозі інструментів між собою. Блюз є імпровізаційною формою музичного жанру, де в композиціях часто використовують тільки основний опорний «каркас», який обіграють сольні інструменти. Споконвічна блюзова тематика будується на чуттєвій соціальній складовій життя афроамериканського населення, його труднощах і перешкодах, що виникають на шляху кожної чорношкірої людини.












Транс музика 

     Транс (англ. trance) — напрямок електронної музики, що з'явився в 1990-х роках у Німеччині.Зазвичай характеризується темпом між 130 і 150 bpm, наявністю повторюваних мелодійних виразів та музичною формою, яка наростає та спадає протягом музичного твору. Транс — це комбінація низки напрямків електронної музики: ембієнту, техно і хаузу. Іноді застосовується вокал. Транс отримав назву через повторювані з деякими трансформаціями пульсуючі мелодичні структури, які, очевидно, мають ввести слухача у стан трансу. Оскільки сучасний процес написання трансу часто повязаний з електронними пристроями звукозапису, його можна віднести до електронної музики.













Немає коментарів:

Дописати коментар